Опубліковано admin Нед, 24.02.2013 — 21:13
Міркувати про смерть не завжди легко, а час і дуже складно. Це як ніби думати про те, чого ніколи не бачив і не відчував сам, будуючи лише здогадки. І люди, які не відчувають схожого болю, страждань і мук, як би не старалися, повністю не чіткий тих, хто в момент наприкінці свого життєвого шляху.
Смерть для людини є логічним завершенням, яка остання збігається з життям у цьому світі. Але не можна забувати про те, що поки б’ється серце людини — життя триває, і час, що залишився перед самою смертю дуже важливо, як і всі інші етапи життя. Людині все так само (якщо не більше) необхідна турбота, тепло і допомога рідних та близьких істотних, не відчувають себе самотнім, щоб було легше перенести біль.
Зрозуміло, можна уникнути або піти від розмов про це, але не можна ухилитися від проблем. На жаль, багато людей, які містяться в цьому етапі свого життя і потребують паліативної допомоги, не підтримують її в повному обсязі. За визначенням, паліативна допомога — особливий підхід, який реалізується на різних рівнях медичної та соціальної допомоги з підвищенням якості життя пацієнтів і членів їх сімей, які опинилися перед обличчям захворюванням. Ця мета досягається підвищенням і підвищенням рівня страждань завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці, купівлі болю та інших важких фізичних симптомів, а також надання необхідної психосоціальної та духовної підтримки.
Термін «поліативний» походить від латинського «pallium», що означає «маска» або «плащ». Це зміст змісту і філософії паліативної допомоги: створення покриття для захисту в найважливішому для людини час.
На жаль, питання з приводу ефективності виявлення симптомів і усунення або збільшення болю, хоча він залишається відкритим, став не так гостро. А ось психосоціальна допомога та духовна підтримка вимагають не тільки корекції, а практично створення якісної нової програми з нуля.
Мабуть, піонером у цій галузі стала громадська організація «Соціальний всесвіт», представивши проект нової молодіжної служби господарської допомоги «Ера милосердя». Основне завдання проекту — забезпечення психологічної, соціальної та моральної підтримки господарів та членів їх сімей, а також соціальне виховання та духовний розвиток молоді, яка створює подібну волонтерську діяльність.
На щастя, студенти нашого університету не вибрані й розглянули на пропозицію взяти участь у проектах. Хоча очікувалося значно більше учасників — студентів саме медичного університету, оскільки в професійній діяльності важливо вміти співучувати, розуміти, поважати, підтримувати і викликати довіру. Але в даному якості відповіді не кількість, а.
Курс лекцій на соціальні та психологічні теми представив психотерапевт, соціальний педагог Артур Григорович Мокряк. Ознайомившись з основами паліативної допомоги, принципами психологічної та емоційної підтримки з членів їх сімей, волонтери вперше спробували свої сили у відділенні Хоспісу 17-ї міської клінічної багатопрофільної лікарні.
Складно переоцінити враження, емоції, теми для роздумів і навіть досвід, отримані від спілкування з пацієнтами. Голова правління громадської організації «Соціальний всесвіт» Алла Аніщенко в одному зі свого інтерв’ю зазначила, що молоді люди, які стали волонтерами, на духовному та особистому рівні підтримують кардинальні зміни. І ми як волонтери відчули це на собі. Багато чого буде відомо, зробити, змінити. Але головне, є люди, які готові прийти в крутну хвилину і вкрити потребують допомоги тим самим «плащем».
Мимо, що з кожним днем ряди молодіжного волонтерського господарського руху будуть поповнюватися всіма новими і новими добровольцями, бо недарма кажуть: «Щоб змінити світ, треба починати зі себе».
Волонтери молодіжної служби хоспісної допомоги «Ера милосердя»:
Анастасія Рождественська, I медфакультет, III курс, 2 гр.
Сергій Сендецький, II медфакультет, III курс, 18 група
Газета колективу Харківського національного медичного університету «Медичний Університет», № 1-2, 30 січня 2013 року
content/era-miloserdya